Клієнтам
Звернення споживачів
Корисна інформація
Партнерам
Постачальникам
Про компанію
27 Лютого 2026, 13:45
Після 24 лютого 2022 року енергетична інфраструктура стала однією з ключових цілей російських атак. Перші місяці повномасштабної війни характеризувалися ударами по паливному сектору - зокрема, нафтопереробним заводам і нафтобазам. Це стало початковим етапом тиску на енергетичний сектор.
З осені 2022 року агресор перейшов до системних масових ракетно-дронових атак на енергосистему. Мова йде не про поодинокі удари, а про серії синхронізованих атак, що супроводжувалися одночасним застосуванням від десятків до кількох сотень засобів ураження. Атаки відбувалися хвилеподібно і переважно припадали на осінньо-зимові періоди, коли навантаження на систему є максимальним. Протягом чотирьох років повномасштабної війни можна виділити чотири такі кампанії.
У 2022-2024 роках Росія застосувала близько 2,8 тисячі ракет і безпілотників. У 2025 році - на початку 2026 року вже до 12,8 тисячі. Перша масштабна кампанія почалася 11 вересня 2022 року з ударів по Харківській ТЕЦ-5, Зміївській ТЕС та об'єктах магістральних мереж Харківщини. Надалі атаки поширилися на енергетичну інфраструктуру на всій території України.
Масований обстріл 15 листопада 2022 року призвів до відключення електроенергії для близько 10 мільйонів споживачів у Києві та 17 областях, а 23 листопада - до системної аварії (блекауту) української енергосистеми, коли без електропостачання залишилася переважна більшість споживачів по всій країні.
Атаки тривали до березня 2023 року. Основним засобом ураження були ракети, переважно крилаті, меншою мірою модифіковані зенітні та керовані авіаційні. Фокус був зосереджений на електроенергетиці: об'єктах теплової та гідрогенерації, підстанціях та інших елементах магістральних мереж.
Друга кампанія: У березні 2024 року Росія повернулася до тактики масштабних комбінованих ударів по енергетиці. Друга кампанія тривала до серпня 2024 року. У цей період зафіксовано зростання масштабів атак, у тому числі за рахунок більш активного використання ударних БпЛА. У березні-червні під час однієї атаки застосовувалося до 150 засобів ураження, у серпні - понад 230.
Крім ударів по об'єктах електроенергетичної інфраструктури, почалися системні атаки на газову інфраструктуру - насамперед, наземне обладнання підземних сховищ газу в західній частині України. Ці атаки були спрямовані на перешкоджання використанню сховищ європейськими трейдерами та іншими замовниками-нерезидентами, тим самим побічно підриваючи енергетичну безпеку.Третя кампанія: з настанням холодів Росія розпочала третю ракетно-дронову кампанію, яка тривала з листопада 2024 року по березень 2025 року. У цей період зафіксовано перші масовані удари по об'єктах газовидобувної промисловості в Полтавській та Харківській областях. Метою таких ударів було зупинення видобутку газу, необхідного для забезпечення потреб населення та централізованого опалення. Газовий сектор також є істотним джерелом податкових енергетичних надходжень до державного бюджету, тому удари могли бути спробою порушити фінансову стабільність країни.Четверта, поточна, кампанія: почалася в липні 2025 року. У цей період ударні безпілотники стали головним компонентом масованих атак на критичну інфраструктуру. У другій половині року кількість БпЛА, використаних під час однієї атаки, зросла до декількох сотень. У жовтні та грудні зафіксовано удари, в рамках яких застосовувалося понад 600 дронів на добу.
На початку кампанії (липень - початок листопада 2025 року) Росія зосередила удари на газовій інфраструктурі - об'єктах видобутку, підготовки та зберігання газу. Атаки тривають донині. З кінця жовтня 2025 року удари переважно зосереджені на електроенергетиці та теплопостачанні: об'єктах генерації, високовольтних підстанціях, інших елементах мереж передачі та розподілу електроенергії, теплоелектроцентралях і навіть окремих котельнях.
Масовані обстріли об'єктів енергетики
Частина ударів припала на підстанції, що забезпечують видачу потужності АЕС в мережу. Формально самі майданчики АЕС не постраждали, проте, щонайменше, під час семи атак енергоблоки змушені були знижувати навантаження або відключатися через спрацьовування аварійного захисту. Удари по енергетичній інфраструктурі в західних областях України були спрямовані на пошкодження мереж передачі даних, що обмежує можливості доставки споживачам імпортованої електроенергії.
Систематичний тиск на столицю став характерною рисою цієї кампанії. Тільки в січні 2026 року РФ здійснила чотири масовані обстріли з основним фокусом на Києві та столичній агломерації. У зв'язку з важкими наслідками масових атак з 16 січня було введено режим надзвичайної ситуації в електроенергетиці. Українська енергосистема фактично перейшла в режим найжорсткіших обмежень. Якщо в попередні роки обмеження споживання і відключення застосовувалися як екстрений інструмент балансування, то зараз це фактично базовий операційний режим.
За словами президента Володимира Зеленського, на 15 січня при споживанні на рівні близько 18 ГВт система могла забезпечити лише близько 11 ГВт потужності. На 12 лютого, за словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, прогнозний максимум споживання становив 16,4 ГВт, тоді як доступна генерація та імпорт - 12,3 ГВт, що формувало дефіцит на рівні 4,3-4,5 ГВт (у пікові морозні дні він досягав 5-6 ГВт). Фактичні показники доступної потужності та дефіциту близькі до параметрів найгіршого сценарію, змодельованого експертами DiXi Group у Winter Outlook 2025 .
За чотири роки великої війни енергосистема України зазнала значних втрат. Близько двох третин довоєнного обсягу генеруючих потужностей було окуповано, пошкоджено або знищено. Удари по підстанціях і високовольтних лініях ускладнили міжрегіональні потоки електроенергії та обмежили можливості передачі обсягів імпорту.
thePage 2026.02.24 13:21